

Майнінг біткоїна — це складний технічний процес, у ході якого випускаються нові біткоїни та підтримується безпека блокчейн-мережі. Щоб зрозуміти цю концепцію, важливо враховувати, що цінність будь-якої валюти залежить від її дефіцитності та складності її отримання. Історично фіатні валюти забезпечувалися золотим запасом, що надавало їм матеріальну вартість. Натомість вартість біткоїна визначається складністю процесу його майнінгу.
Майнінг біткоїна — це не лише створення нових монет. Це також механізм, який забезпечує захист мережі та верифікацію транзакцій. Майнери застосовують спеціалізовані комп’ютери з великою обчислювальною потужністю для розв’язання складних математичних задач. Це називається системою Proof of Work, яка захищає мережу від маніпуляцій.
Ключова особливість біткоїна — обмежена емісія: ніколи не буде більше ніж 21 мільйон біткоїнів. Такий програмно закладений дефіцит разом із зростанням складності майнінгу робить біткоїн цінним цифровим активом, який часто називають цифровим золотом.
Щоб зрозуміти, як функціонує майнінг біткоїна, потрібно розглянути технічні аспекти. Коли хтось відправляє біткоїн, транзакція не завершується миттєво. Вона потрапляє до "мемпулу", де очікує підтвердження.
Майнери підключають спеціалізоване обладнання до блокчейн-мережі та збирають непідтверджені транзакції в новий блок. Щоб додати цей блок до ланцюга, майнерам потрібно розв’язати дуже складну математичну задачу. Знайти рішення можна лише шляхом перевірки мільйонів чи мільярдів варіантів.
Перший майнер, який знаходить розв’язок, отримує право додати новий блок до блокчейна. Кожен блок містить незмінний запис усіх транзакцій за попередні хвилини. Нові блоки створюються приблизно кожні 10 хвилин, і мережа автоматично підтримує цей інтервал.
Як винагороду за роботу та значні енерговитрати успішний майнер наразі отримує 6,25 біткоїна як нагороду за блок, а також комісії, включені до блоку. Приблизно кожні чотири роки ця винагорода зменшується вдвічі під час "халвінгу", що підвищує дефіцит біткоїна з часом.
Це поширене питання серед новачків у криптовалютах. Коротка відповідь: теоретично так, але на практиці це категорично не рекомендується.
Майнити біткоїн на мобільному пристрої неможливо. Навіть найсучасніші смартфони не мають достатньої обчислювальної потужності для розв’язання необхідних математичних задач. Спроба майнити на телефоні лише розрядить акумулятор, перегріє пристрій і може призвести до його пошкодження. Будь-який застосунок, який обіцяє майнінг біткоїна на телефоні, майже напевно є шахрайством.
Майнити вдома на звичайному комп’ютері чи ноутбуці було можливо лише на початку існування біткоїна (2009–2010 роки), коли складність майнінгу була дуже низькою, і можна було використовувати звичайний процесор.
З часом, із зростанням ціни біткоїна та збільшенням кількості майнерів, складність майнінгу зросла. Сьогодні майнінг на домашньому комп’ютері призведе до більших витрат на електроенергію, ніж потенційний дохід.
Єдиний практичний спосіб майнінгу зараз — спеціалізовані пристрої ASIC (Application-Specific Integrated Circuits). Це обладнання розроблено саме для майнінгу біткоїна й забезпечує обчислювальну потужність, що в тисячі разів перевищує звичайні комп’ютери. Навіть при використанні ASIC майнери зазвичай об’єднуються у майнінг-пули для підвищення шансів отримати винагороду.
Майнінг-ферми біткоїна — це масштабні промислові об’єкти, що спеціалізуються на майнінгу. Уявіть великий склад, заповнений сотнями або тисячами пристроїв ASIC, що працюють безперервно на металевих стелажах.
Для таких ферм потрібна складна інфраструктура. По-перше, вони потребують величезних і стабільних джерел електроенергії, оскільки майнінгове обладнання споживає великі обсяги потужності. Тому майнінг-ферми часто розміщують у регіонах із дешевою електроенергією, наприклад, біля гідроелектростанцій чи інших відновлюваних джерел.
По-друге, ферми потребують ефективних систем охолодження. Майнінгове обладнання сильно нагрівається під час роботи, і без належного охолодження пристрої швидко виходять з ладу. Деякі оператори використовують промислові системи кондиціонування, інші розміщують ферми у природно холодних регіонах для зниження витрат на охолодження.
По-третє, фермам потрібен швидкий і стабільний інтернет для підключення до блокчейна та отримання нових транзакцій. Втрата зв’язку означає втрату можливостей для майнінгу та доходів.
Майнінг-ферми критично важливі для захисту мережі біткоїна. Чим більше обчислювальної потужності виділяється на майнінг, тим стійкіша мережа до атак. Водночас концентрація майнінгу у великих фермах підвищує ризики централізації, що суперечить базовим принципам біткоїна.
Хмарний майнінг — це бізнес-модель, яка дозволяє брати участь у майнінгу біткоїна без купівлі чи обслуговування власного обладнання. Спеціалізована компанія володіє та керує повноцінною майнінг-фермою, забезпечуючи все необхідне.
Інвестори купують "обчислювальну потужність" або "контракти на майнінг" у компанії, фактично орендуючи частину майнінгових потужностей на визначений період. Компанія майнить від вашого імені та розподіляє прибуток після відрахування витрат на обслуговування й електроенергію відповідно до розміру інвестиції.
Такий підхід приваблює початківців, оскільки усуває технічні складнощі. Не потрібно купувати обладнання, платити за електроенергію чи обслуговувати пристрої. Ви просто інвестуєте й очікуєте потенційного доходу.
Однак у цій сфері багато ризиків і шахрайських схем. Особливо в арабських країнах чимало фіктивних компаній пропонують хмарний майнінг. Деякі не мають жодного реального обладнання та працюють як фінансові піраміди, виплачуючи старим інвесторам кошти нових.
Щоб убезпечити себе від шахрайства, звертайте увагу на такі аспекти:
Навіть при співпраці з легальними компаніями хмарний майнінг не завжди гарантує прибуток, особливо якщо ціна біткоїна знижується або складність майнінгу зростає.
Рентабельність майнінгу біткоїна динамічна й постійно змінюється під впливом численних складних взаємопов’язаних чинників. Розуміння цих факторів необхідне для всіх, хто розглядає майнінг.
Юридичні та регуляторні фактори: Спершу переконайтеся в законності майнінгу у вашій країні. В деяких державах, наприклад, у Єгипті, майнінг криптовалют заборонено або обмежено, що несе юридичні ризики. В інших — Казахстані, Ісландії, окремих штатах США — існують сприятливі регуляторні умови.
Вартість електроенергії: Це найважливіший чинник рентабельності. Майнінг споживає величезні обсяги електроенергії, і часто її вартість перевищує ціну видобутого біткоїна. Привабливі для майнінгу країни з дешевою енергією, особливо з відновлюваних джерел. Наприклад, регіони з гідро- чи геотермальною енергетикою пропонують дуже низькі тарифи на електроенергію.
Ціна біткоїна: Під час "бичачого ринку", коли ціна біткоїна зростає, майнінг стає дуже вигідним. Майнер можуть продавати монети за високою ціною, легко покриваючи витрати й отримуючи значний прибуток. У періоди "ведмежого ринку" при низьких цінах майнери можуть працювати в мінус.
Складність майнінгу: Складність майнінгу автоматично коригується кожні два тижні залежно від загальної обчислювальної потужності мережі. Зі збільшенням кількості майнерів складність зростає, і для тієї ж кількості біткоїнів потрібні більші ресурси. Якщо не оновлювати обладнання, прибутковість із часом знижується.
Події халвінгу: Кожні чотири роки нагорода за блок зменшується вдвічі. У 2020 році вона впала з 12,5 до 6,25 біткоїна; наступний халвінг (очікується у 2024 році) скоротить її до 3,125 біткоїна. Це означає, що майнери отримують половину винагороди за ту саму роботу, і частина майнінгових операцій стає нерентабельною.
Макроекономічні умови: Періоди зростання відсоткових ставок та інфляції ускладнюють для майнінгових компаній залучення фінансування для розвитку чи навіть покриття операційних витрат. Деякі великі компанії в період рецесії банкрутують або розпродають обладнання.
Підсумок: Нині багато майнерів працюють на межі рентабельності або з мінімальним прибутком. Успіх залежить від поєднання перелічених вище чинників. Для успішного майнінгу вам знадобиться:
Майнінг сьогодні — це професійна галузь, що вимагає значних інвестицій і експертного управління. Для індивідуальних інвесторів купівля біткоїна на біржі часто простіша й потенційно вигідніша, ніж спроби майнити самостійно.
Майнінг біткоїна — це процес розв’язання складних математичних задач для верифікації транзакцій і додавання їх у блокчейн. Майнери отримують нові біткоїни та комісії як винагороду. Для цього потрібне спеціалізоване обладнання та значні обсяги електроенергії, а рентабельність залежить від складності майнінгу, ефективності обладнання та вартості електроенергії.
Так, майнінг біткоїна може бути вигідним, особливо в регіонах із низькою вартістю електроенергії. Щоденний прибуток залежить від продуктивності обладнання, ціни біткоїна та витрат на електроенергію. Наприклад, пристрій на 300 TH/s може приносити 9–14 доларів на день, але строк окупності може становити 24–30 місяців.
Для майнінгу біткоїна необхідне спеціалізоване обладнання ASIC або FPGA, яке значно ефективніше за стандартні процесори. Також потрібні потужне джерело живлення, системи охолодження й стабільне надійне підключення до інтернету.
Основні витрати на майнінг: електроенергія, обладнання, обслуговування та охолодження. Електроенергія зазвичай становить 60%–70% загальних витрат, тому є ключовим чинником рентабельності. Зміна тарифів на електроенергію суттєво впливає на прибуток.
Соло-майнінг біткоїна нині надзвичайно складний, а ринок контролюють великі пули. Участь у майнінг-пулі забезпечує стабільніший дохід. Також можна майнити нові чи менш конкурентні криптовалюти для вищої рентабельності.
Майнінг біткоїна споживає значні обсяги електроенергії, що впливає на довкілля через викиди вуглецю. Проте понад 50% енергії вже надходить із відновлюваних джерел, що поступово знижує екологічний слід майнінгу.
Складність майнінгу коригується кожні 2 016 блоків, щоб підтримувати середній час блоку 10 хвилин. Зі збільшенням потужності мережі, кількості майнерів і сучасності обладнання складність зростає, тому соло-майнінг майже неможливий.
Біткоїн використовує алгоритм SHA-256 і пристрої ASIC, а Ethereum працює на Ethash і відеокартах. Новий блок у біткоїні створюється кожні 10 хвилин, у Ethereum — кожні 15 секунд. Відрізняються також енергоспоживання та залишкова вартість обладнання.











