Криптовалюти в ісламі: чи можуть мусульмани купувати Bitcoin

Криптовалюти з позиції ісламу

Іслам — наймолодша з основних світових релігій, яка вже займає друге місце за кількістю послідовників після християнства. Тому ставлення мусульман до криптовалют є ключовим чинником для розширення ринку цифрових активів. Погляди ісламських богословів і фінансових експертів допомагають краще зрозуміти перспективи впровадження криптовалют у мусульманських країнах.

Ісламське право сформульовано понад 1 400 років тому, задовго до появи цифрових технологій або криптовалют. Тому у священних ісламських текстах відсутні прямі згадки про криптовалюти чи блокчейн-технології. Водночас мусульмани можуть спиратися на непрямі настанови шаріату, застосовуючи основні принципи ісламського права до сучасних фінансових інструментів.

Іслам розподіляє всі дії та явища на дві головні категорії:

1. Халал — усе, що дозволено та прийнятно в ісламі. Це поняття охоплює не лише харчування, а й фінансові операції, ділову практику та інвестиційні інструменти, які відповідають стандартам справедливості й етики ісламу.

2. Харам — усе, що заборонено та неприйнятно в ісламі. До хараму належать дії й предмети, що суперечать цінностям ісламу, завдають шкоди суспільству чи особі, або пов’язані з експлуатацією й несправедливістю.

Відтак статус криптовалют в ісламі визначається тим, до якої з цих категорій, згідно зі священними текстами й сучасними трактуваннями, відносяться нові фінансові інструменти. Це вимагає оцінки криптовалют крізь призму ключових принципів ісламських фінансів.

Ключові ісламські принципи для участі у фінансових ринках

1. Заборона експлуатації

Цей фундаментальний принцип також виключає стягнення відсотків із позик. Позичальники вважаються експлуатованими, оскільки кредитори отримують прибуток без участі в бізнесі чи ризиках. Іслам вимагає, щоб фінансові відносини були чесними та ґрунтувалися на реальній економічній діяльності, а не на збагаченні за рахунок чужої потреби.

2. Заборона інвестування в харам-діяльність

Шаріат прямо визначає низку дій і галузей як харам. Наприклад, у священних текстах заборонено вживання свинини, алкоголю та азартні ігри. Мусульманам також не дозволено інвестувати в сектори, пов’язані з виробництвом алкоголю, тютюну, гральним бізнесом та іншими забороненими сферами. Інвестиції повинні бути етично обґрунтованими та не суперечити ісламським цінностям.

3. Заборона спекуляції та азартних ігор

Іслам категорично забороняє спекуляцію, оскільки вона може призвести до значних втрат і прирівнюється до азартних ігор. Віра також не приймає фінансові операції, результат яких залежить від випадку, а не від реальної економічної вартості чи аналізу. Цей принцип має на меті захистити віруючих від надмірного ризику та фінансових втрат.

4. Інвестиції не повинні містити надмірного ризику

Іслам забороняє фінансову діяльність із надмірним ризиком. Деякий ризик є природною складовою інвестування, але він має бути розумним, прорахованим і пов’язаним із реальною економічною активністю, а не спекуляцією.

Ці принципи не дають однозначної відповіді щодо халальності криптовалют. З одного боку, цифрові активи мають високий ризик через волатильність ринку, тому деякі богослови вважають їх харам. З іншого боку, криптовалюти можуть сприяти добробуту, не завдаючи шкоди чи не містячи лихварства, що дозволяє вважати їх халал.

Щоб визначити статус віртуальних монет в ісламі, потрібно детально дослідити священні тексти та сучасні трактування.

Згідно з шаріатом, обмін передбачає передачу товарів або активів однакової вартості між особами. Давні ісламські закони вимагають стабільної й прогнозованої вартості валюти для справедливого обміну. Це правило діє для фіатних грошей і може бути застосоване до криптовалют.

Цей підхід акцентує питання внутрішньої цінності цифрових активів. Розглянемо біткоїн — найдорожчу та найвідомішу криптовалюту. Багато учасників криптоспільноти вважають помилковим оцінювати біткоїн у доларах США чи інших фіатних валютах. Вони стверджують: незалежно від коливань ціни, 1 BTC завжди дорівнює 1 BTC, що відображає його внутрішню цінність як самостійного активу. Також до ключових моментів належать:

1. Біткоїн спроєктований для зростання вартості

Загальна пропозиція біткоїна обмежена 21 мільйоном монет, як це визначено протоколом мережі. Приблизно кожні чотири роки відбувається "халвінг", коли швидкість випуску нових монет знижується удвічі. Це створює дефіцит, а підвищений попит зростає ціну. Таким чином, біткоїн — дефляційний актив, на відміну від інфляційних фіатних валют.

2. Криптовалюта — альтернативний фінансовий інструмент

Біткоїн та інші криптовалюти — це децентралізована альтернатива традиційним валютам. Держави й центральні банки не мають дієвих механізмів прямого контролю над біткоїном і подібними монетами. Тому інвестори дедалі частіше обирають криптовалюти як інструмент збереження коштів у періоди економічної нестабільності.

Для багатьох інвестування в цифрові активи стало способом зберегти заощадження, оскільки кількісне пом’якшення центральних банків знецінює фіатні валюти. Криптовалюти дають альтернативу для збереження капіталу незалежно від державних фінансових установ.

Отже, біткоїн має значний потенціал зростання, зумовлений і технологіями, і економікою. Він може розглядатися як легітимний актив для обміну й збереження відповідно до шаріату. Статистика купівлі криптовалюти у національних валютах мусульманських країн свідчить, що багато мусульман визнають цифрові активи такими, що відповідають принципам халал.

Учасники криптоспільноти й окремі ісламські науковці наголошують, що іслам не забороняє зміну валюти, якщо нова форма є зручнішою чи прогресивнішою. Історично мусульманські країни переходили від золотих та срібних монет до паперових і електронних грошей. Теоретично криптовалюта може стати наступним етапом еволюції — більш досконалою й технологічно розвиненою формою грошей порівняно з фіатом.

Думки експертів

Ісламські богослови й фінансові фахівці мають широкий спектр, а інколи й протилежні погляди щодо допустимості використання криптовалют мусульманами. Така розбіжність демонструє складність питання й потребу подальшого вивчення цифрових активів у межах ісламського права.

Так, впливовий середньовічний теолог Ібн Таймія, чиї праці залишаються визначальними у мусульманському світі, сформулював принципи, які сучасні вчені застосовують до криптовалют. Він вважає, що відповідь на питання про заборону криптовалют за шаріатом залежить від мети й наміру транзакції.

"Коли валюти й гроші обмінюють з метою спекулятивного інвестування та прибутку, а не як засіб обміну, це суперечить справжньому призначенню грошей", — говорить Ібн Таймія.

Саме тому іслам суворо забороняє відсотки за кредитами. У Корані міститься багато застережень щодо "риба" (лихварства), яке вважається тяжким гріхом. У мусульманських країнах традиційні кредити з відсотками є харам. Відповідно, спекулятивні інвестиції в криптовалюти, здійснені лише задля швидкого прибутку, не вітаються і можуть розцінюватися як неприйнятні в ісламі.

Муфтій Мухаммад Абу-Бакар обстоює більш ліберальну позицію, вважаючи криптовалюти такими, що відповідають принципам халал. Він пояснює це на прикладі біткоїна, розглядаючи BTC як міжнародно визнаний інструмент заощадження, що виконує функцію збереження вартості. Муфтій Мухаммад Абу-Бакар вважає: якщо закони ісламської країни прямо не забороняють криптовалюту, її можна розглядати як дозволений фінансовий інструмент, особливо за умови легітимного використання.

Доктор Зіяад Махомед, голова шаріатського комітету HSBC Amanah Malaysia Bhd, займає більш обережну та зважену позицію й залишається невизначеним щодо криптовалют. З одного боку, він відзначає, що цифрові активи відповідають базовим вимогам шаріату до валюти. Він підкреслює, що іслам не наполягає на обов’язковій наявності фізичної чи внутрішньої цінності фінансового інструменту; важливішими є суспільне визнання й функціональність.

З іншого боку, доктор Зіяад Махомед занепокоєний екстремальною волатильністю й високою спекулятивністю сучасних ринків цифрових активів. Він вважає, що ці чинники прирівнюють торгівлю криптовалютою до азартних ігор, що в ісламі категорично заборонено. Він закликає до подальших досліджень і чітких критеріїв для оцінки відповідності криптовалют шаріату.

Висновки

Ісламські експерти й богослови не мають одностайної думки щодо заборони криптовалютних операцій в ісламі. Це свідчить про складність застосування давніх релігійних принципів до сучасних технологій. Незважаючи на відсутність єдиної позиції серед провідних ісламських учених, багато мусульман на практиці вже активно використовують цифрові активи, що підтверджує зростання купівлі криптовалют у мусульманських країнах.

Питання статусу криптовалют в ісламі залишається відкритим і потребує подальших досліджень. Такі чинники, як мета, спосіб набуття й зберігання, можуть визначати, чи буде певна транзакція халал або харам. Мусульманам, які планують інвестувати в цифрові активи, слід звертатися до кваліфікованих ісламських богословів і фінансових експертів за рекомендаціями відповідно до шаріату з урахуванням своїх потреб.

Варто також наголосити, що розвиток ісламських фінансових технологій і створення криптовалют, спеціально розроблених для відповідності нормам шаріату, можуть стимулювати поширення цифрових активів у мусульманському світі. Це відкриває нові можливості для розвитку ринку криптовалют у регіонах із великою часткою мусульманського населення.

FAQ

Яка позиція шаріату щодо біткоїна та криптовалют?

Ісламське право має різні підходи до криптовалют. Деякі ісламські науковці вважають їх харам через спекулятивність і відсутність внутрішньої цінності; інші дозволяють їх використання за дотримання норм шаріату. Думки відрізняються залежно від країни та релігійної інстанції.

Чи суперечить купівля біткоїна забороні шаріату на відсотки (риба)?

Біткоїн не містить риба, оскільки не є борговим інструментом із відсотками. Проте слід переконатися, що спосіб набуття не пов’язаний із відсотковими операціями. Кожен актив потрібно індивідуально оцінювати на відповідність шаріату.

Чи вважається торгівля біткоїном азартною грою (майсір) і тому заборонена в ісламі?

Ні, торгівля біткоїном не прирівнюється до азартної гри. За наявності якісного ринкового аналізу та довгострокової стратегії біткоїн розглядається як актив, а не майсір. Багато ісламських учених визнають криптовалюти халал за дотримання шаріатських норм.

Чи мають різні ісламські школи (суніти, шиїти тощо) однаковий погляд на криптовалюти?

Ні, різні ісламські школи мають різні позиції щодо криптовалют. Серед сунітів і шиїтів немає єдності: одні вчені вважають їх халал, інші — харам. Єдиного консенсусу серед ісламських юристів немає.

Які питання відповідності шаріату слід враховувати мусульманам під час купівлі та зберігання криптовалют?

Мусульманам варто уникати риба (відсотків), гарар (невизначеності) і майсір (азартних ігор). Криптовалюта має бути сертифікована як халал. Вибирайте платформи зі схваленням ісламських органів і уникайте спекулятивної торгівлі, що суперечить принципам шаріату.

Які криптовалюти й блокчейн-проєкти відповідають нормам ісламського права?

Яскравим прикладом є Islamic Coin (ISLM) у мережі Haqq Network, що отримав фетву від ісламських органів про відповідність шаріату. Проєкти, орієнтовані на ісламські фінанси, пропонують сервіси, сумісні з ісламськими нормами й етичними стандартами для цифрових активів.