
Інцидент World Liberty Financial у листопаді 2025 року показує, як уразливість сторонніх сервісів піддає користувачів криптовалюти серйозній небезпеці втрати активів, навіть за наявності ефективних заходів безпеки платформи. Хакери отримали доступ до гаманців користувачів WLFI через фішингові кампанії та скомпрометовані seed-фрази, а не через помилки у смартконтрактах — у результаті постраждали 272 гаманці до офіційного запуску платформи. Цей випадок підкреслює, що злами гаманців найчастіше спричинені зовнішніми атаками, а не вразливістю коду платформи, і наголошує на важливості обережності користувачів і безпеки сторонніх учасників.
У відповідь на фішингові атаки WLFI впровадила екстрені протоколи для вирішення проблеми відновлення активів. Платформа заморозила постраждалі гаманці та запустила процеси ідентифікації Know Your Customer (KYC), щоб підтвердити легітимне володіння перед поверненням коштів. Далі WLFI здійснила екстрене спалення приблизно 166 667 000 токенів WLFI на суму $22,14 мільйона та перевела ці активи на підтверджені гаманці для відновлення через нову логіку смартконтрактів. Така скоординована дія демонструє, що криптоплатформи можуть зменшувати ризики зберігання у випадках, коли злами спричинені уразливістю третіх сторін.
Інцидент підкреслює ключову суперечність у захисті активів: навіть при посиленні внутрішньої інфраструктури безпеки платформ ризики від третіх сторін — у тому числі фішинг, викрадення облікових даних та соціальна інженерія — залишаються постійною загрозою для майна користувачів. Для інвесторів, які користуються криптоплатформами та сервісами зберігання, розуміння цих прогалин у безпеці третіх сторін є необхідним для впровадження власних захисних заходів на додачу до платформних.
Рішення World Liberty Financial заблокувати 272 гаманці показує, як уразливості смартконтрактів охоплюють не лише технічні, а й централізовані механізми контролю у нібито децентралізованих системах. Блокування, що охопило 215 гаманців, пов’язаних із фішинговими атаками, і 50 — із скомпрометованих акаунтів, демонструє, як протокол управління може швидко переходити від децентралізації до централізації у разі криз безпеки. Попри захисну мету, ця дія виявила ключові управлінські суперечності, властиві сучасним DeFi-платформам.
Інцидент виявляє базову суперечність: платформи, які декларують децентралізацію, зберігають потужні адміністративні повноваження заморожувати активи або обмежувати доступ до транзакцій. Централізований механізм контролю, неактивний у звичайних умовах, активується під час кризи, підриваючи базові принципи блокчейн-технології. Структура управління WLFI додатково ілюструє ці вразливості: гаманці під контролем інсайдерів визначають результати голосування за ключовими пропозиціями, включаючи ініціативу стейблкоїнів на $120 мільйонів. Така концентрація прийняття рішень суперечить принципам справжньої децентралізації.
Ці уразливості смартконтрактів доводять, що надійна безпека в DeFi вимагає балансу між захистом і збереженням розподіленого управління. Впровадження механізму блокування гаманців створює приховані канали централізації — адміністративні бекдори, які працюють, незважаючи на публічні заяви про децентралізацію. Така архітектура управління несе для користувачів ризики, що виходять за межі хакерських атак чи фішингу: це обмеження на рівні протоколу, накладені концентрованими групами стейкхолдерів.
Випадок WLFI показує, як централізований контроль закладається в логіку смартконтрактів. Інвестор повинен перевіряти, чи платформа дійсно розподіляє повноваження в управлінні, чи просто розподіляє токени, залишаючи адміністративну перевагу. Розуміння цих структурних вразливостей необхідне для оцінки реального рівня безпеки екосистеми децентралізованих фінансів.
Криптовалютні біржі, які працюють згідно з регуляторними нормами, повинні впроваджувати протоколи Know Your Customer (KYC) як основну вимогу комплаєнсу. Процеси ідентифікації зазвичай передбачають надання особистих документів і верифікацію впродовж декількох годин або днів, що дає змогу платформам запобігати шахрайству і підвищувати безпеку акаунтів. Окрім KYC, критичну роль відіграють стандарти Anti-Money Laundering (AML): моніторинг транзакцій, розширена перевірка і регулярний аудит забезпечують відповідність законодавству в різних юрисдикціях.
Однак зберігання активів на біржі стикається із суттєвими викликами комплаєнсу, які виходять за межі стандартних перевірок. Ліцензування особливо складне для банківських ліцензій, необхідних для випуску стейблкоїнів та формальної діяльності. Вимоги до звітності і аудитів ускладнюють операційну діяльність, а регуляторна невизначеність у різних країнах ускладнює централізоване управління активами. Сам характер централізованого зберігання створює ризик контрагента — користувач має покладатися на те, що платформа правильно ізолює кошти клієнтів і має підтвердження резервів. Така централізація відтворює контроль традиційних фінансів, але породжує специфічні для блокчейну вразливості, коли структура управління може концентрувати повноваження серед операторів платформи, що може шкодити інтересам окремих користувачів.
Фішингові атаки WLFI змушують користувачів авторизувати шкідливі смартконтракти під виглядом офіційних сайтів. Зловмисники застосовують соціальну інженерію, щоб націлитися на власників значних активів і змусити їх підписати необмежені дозволи на токени. Після авторизації зловмисники можуть безперешкодно переводити криптовалюту й активи користувача без додаткових підтверджень.
Перевіряйте джерело електронної пошти, використовуйте унікальні складні паролі для кожного акаунта, вмикайте двофакторну автентифікацію та уникайте підозрілих посилань. Завжди заходьте на платформу лише через офіційний URL, а не через посилання з пошти.
Уразливості смартконтрактів призводять до втрат через експлойти — наприклад, атаки повторного виклику, неініціалізовані змінні чи помилки логіки. Зловмисники використовують ці недоліки для виведення коштів, маніпуляцій балансами або несанкціонованих транзакцій. Типові проблеми — неналежний контроль доступу, небезпечні зовнішні виклики та помилки переповнення/недоповнення чисел.
Ризики зберігання на біржах — це втрата контролю над активами та можливі проблеми із безпекою коштів. Зберігання активів на біржах пов’язане з ризиком хакерських атак, банкрутства платформи чи витоку даних. Для довгострокового зберігання безпечніше використовувати самостійне зберігання через особисті гаманці.
Холодні гаманці безпечніші, оскільки залишаються офлайн і захищають від хакерських атак. Криптоактиви зберігаються на фізичних пристроях, що дозволяє уникнути ризиків контрагентів і вразливостей централізованого зберігання.
Обирайте біржі з регуляторними ліцензіями у ключових юрисдикціях, холодним зберіганням активів і страховими фондами. Перевіряйте аудити безпеки від третіх сторін і прозорість операційних процесів. Оцініть торговий обсяг і репутацію платформи, щоб переконатися у ліквідності та надійності.
Зверніться до юриста негайно, оскільки відповідальність залежить від недбалості розробника та юрисдикції. Юридичні засоби захисту обмежені через незмінність блокчейну. Деякі платформи пропонують баг-баунті або страхування. Зберігайте всі докази для судових справ чи вимог щодо компенсації.
Так, DeFi-платформи мають загалом вищі ризики безпеки через уразливість смартконтрактів і можливість хакерських атак, що може призвести до значних втрат порівняно з централізованими біржами із розвиненою інфраструктурою безпеки.
Перевіряйте аудиторські звіти від CertiK або SlowMist. Підтверджуйте сертифікати відповідності та страхування через офіційні документи. Ознайомтеся з аудитами Proof of Reserves, перевірте використання мультипідпису та холодного зберігання. Вмикайте двофакторну автентифікацію для безпеки акаунта.











