

Proof-of-Stake — це алгоритм консенсусу блокчейна. Якщо пояснити просто, це набір правил для роботи цифрової мережі, зокрема криптовалютної.
Proof-of-Stake означає «доказ права володіння часткою». Термін стосується монет, якими користувач керує у PoS-мережі. Система відстежує баланси користувачів, щоб рівномірно розподіляти винагороди між учасниками. Такий механізм створює більш демократичну й енергоефективну екосистему проти традиційного майнінгу.
Алгоритм PoS працює на економічних стимулах: чим більше криптовалюти користувач блокує в мережі, тим більше шансів отримати винагороду. Це спонукає учасників підтримувати стабільність і безпеку блокчейна, адже шахрайство може призвести до втрати заблокованих коштів.
Proof-of-Stake вперше представили 11 липня 2011 року — майже через три роки після випуску white paper Bitcoin — користувачем QuantumMechanic на криптофорумі bitcointalk. Головна різниця між PoS і PoW, за словами автора, — у способі розподілу винагород:
Завдання PoS — створити альтернативу PoW. Після запуску Bitcoin учасники ринку помітили недоліки алгоритму. Proof-of-Work призводить до постійної гонки обладнання, що підсилює негативний екологічний ефект мережі. PoW-мережі споживають стільки енергії, як невеликі країни, тому це турбує екологів і регуляторів.
Proof-of-Stake зменшує навантаження на довкілля і забезпечує швидші транзакції. Розробники розглядають PoS як вирішення проблеми масштабування блокчейнів, яка загострилася з ростом популярності криптовалют. PoS також робить участь у мережі доступною — користувачам не потрібно купувати дороге майнінгове обладнання.
Як і в PoW-мережах, у PoS-системах учасники виконують завдання, зокрема підтвердження транзакцій. Ноди, що це роблять, називаються валідаторами. Щоб стати валідатором, зазвичай потрібно заблокувати певну кількість монет. Наприклад, Ethereum вимагає 32 ETH.
Заблоковані монети — це гарантія роботи валідатора. Якщо валідатор помиляється чи підтверджує неправильні транзакції, частину його стейку можуть вилучити як штраф. Такий процес — слешинг — є головним засобом захисту мережі від зловмисників.
Валідатори отримують нативні монети мережі за свою роботу. Частина доходу — це комісії за транзакції від користувачів. Сума винагороди залежить від кількості заблокованих монет, часу в мережі, кількості валідаторів і поточної інфляції токена.
У PoS систему право виконувати завдання надається відповідно до кількості заблокованих монет. Для участі потрібен лише один пристрій — наприклад, комп’ютер, підключений до мережі. Це дає можливість підтримувати блокчейн широкому колу користувачів — без спеціального обладнання чи високих витрат енергії.
Коротко: стейкінг — це PoS-альтернатива традиційному майнінгу.
У PoW-мережах отримання криптовалюти називається майнінгом. Це підключення потужностей до мережі й виконання завдань, зокрема обробки транзакцій. Майнери змагаються, щоб розв’язати складні математичні задачі, і переможець створює новий блок та отримує винагороду.
У PoS-мережах монети отримують через стейкінг. Стейкінг — це блокування криптовалюти для забезпечення роботи й захисту мережі. Це більш екологічно, адже стейкери не використовують потужне обладнання. Користувачі можуть застейкати активи навіть на ноутбуках чи смартфонах.
Стейкінг дає більш передбачуваний дохід, ніж майнінг. Замість випадкових нагород за блоки, стейкери отримують регулярні виплати, які залежать від їхньої частки в мережі. Це робить стейкінг привабливим для довгострокових інвесторів, що шукають пасивний дохід із криптоактивів.
З часом з’явилися різні варіанти Proof-of-Stake. Кожен із них вирішує певні проблеми та оптимізує блокчейн під конкретні завдання. Ось п’ять популярних версій, які активно використовують у криптоіндустрії.
1. Effective Proof-of-Stake. Буквальний переклад: ефективний доказ права володіння часткою.
2. Leased Proof-of-Stake. Буквальний переклад: орендований доказ права володіння часткою.
3. Nominated Proof-of-Stake. Буквальний переклад: номінований доказ права володіння часткою.
4. Proof-of-Authority. Буквальний переклад: доказ авторитету.
5. Pure Proof-of-Stake. Буквальний переклад: чистий доказ права володіння часткою.
Останнім часом Ethereum став найціннішою криптовалютою на PoS. Спершу проєкт працював на PoW, але після тривалої підготовки розробники перевели його на Proof-of-Stake. Це стало однією з найважливіших подій в історії криптоіндустрії, що довела: великі блокчейни здатні перейти на новий алгоритм консенсусу.
Інші криптовалюти із PoS або схожими механізмами — Cardano, Solana, Algorand. Кожен проєкт має власну реалізацію консенсусу. Cardano відзначається науковим підходом і рецензуванням протоколу. Solana забезпечує високу пропускну здатність — тисячі транзакцій на секунду. Algorand — це миттєве фіналізування блоків і масштабованість.
Окрім цих проєктів, багато нових блокчейнів запускаються з PoS або його варіантом. Це свідчить про зростання визнання переваг PoS у сфері енергоефективності, масштабованості й доступності для широкого кола користувачів.
Ethereum перейшов на Proof-of-Stake через низку причин: підвищення продуктивності мережі й зменшення впливу на довкілля. До переходу енергоспоживання Ethereum було на рівні малих країн, що викликало критику від екологічних організацій і регуляторів.
Завдяки PoS споживання енергії в мережі скоротилося більш ніж на 99% — це знакова подія для всієї індустрії. Перехід також відкрив шлях до подальших оновлень, таких як шардинг — технології для ще більшої пропускної здатності.
PoS посилює довгострокову безпеку Ethereum. Для атаки на PoS-мережу потрібно контролювати значну кількість заблокованих монет, що робить атаки економічно неможливими. У криптоспільноті PoS-версію часто називають ETH 2.0, хоча розробники зараз використовують терміни «execution layer» і «consensus layer».
Перехід Ethereum на PoS прискорив розвиток екосистеми стейкінгу, відкривши користувачам нові можливості пасивного доходу. Це підвищило інтерес з боку інституційних інвесторів, які цінують стабільну дохідність і екологічно відповідальні проєкти.
PoS — це алгоритм консенсусу, де валідатори захищають мережу, блокуючи криптовалюту. PoW працює на обчислювальній потужності. PoS більш енергоефективний і менш ресурсоємний.
Придбайте криптовалюту й заблокуйте її на платформі для стейкінгу. Ви отримаєте винагороду за підтримку мережі. Доходи становлять 5–20% на рік — залежно від монети й платформи.
Ethereum, Cardano, Polkadot, Solana працюють на PoS. Система забезпечує міцну безпеку мережі через економічні стимули й запобігає атакам валідаторів. PoS вважають більш енергоефективним і безпечним, ніж PoW.
Мінімальні суми залежать від монети. Для Ethereum це 32 ETH, інші криптовалюти мають свої пороги. Деякі протоколи дозволяють приєднатися із невеликими сумами через стейкінг-пули. Перевірте вимоги для обраної криптовалюти.
Основні ризики: зміна ціни токена під час блокування, обмежені можливості виведення у період падіння ринку, технічні ризики — збої роботи мережі, потенційна вразливість гаманця, пов’язана зі стейкінгом.
Валідатора обирають випадково, але пропорційно до кількості заблокованих токенів. Обраний валідатор створює блок і отримує винагороду. Якщо валідатор діє неправильно, він втрачає частину токенів — це гарантує цілісність мережі.











