Більше всього у бідних людей — це їхня найбільша печаль.

Багато батьків самі нічого не вміють,
збиваючися, народжують тебе,
дають тобі некрасиву морду, свинячу голову.
Дають тобі задню частину голови, що ще плоскіша за ложку для їжі.
Випадково дають тобі погане ім’я,
а потім кажуть, що ти обов’язково маєш досягти успіху.
Вони кладуть усі ставки на тебе,
багато хто пережив нещасливе дитинство,
болісну юність і безнадійне молоде життя.
У дитинстві часто пригнічували тебе, у дорослому віці хочуть, щоб ти був впевненим у собі.
У дитинстві казали не змагатися з іншими у їжі та одязі, у дорослому віці, коли ти не змагаєшся, кажуть, що ти безперспективний.
Коли навчаєшся, кажуть не закохуватися рано, після закінчення школи — швидко одружитися.
Дитинство вимагає строгості та чесності, дорослість — гнучкості та хитрості.
Примушують до шлюбу і народження дітей, тягнуть тебе у вогняну яму,
а в кінці залишаються чистими і сухими,
не можуть дати жодного життєвого досвіду,
спостерігають з боку, вказують і командують.