Підвищення процентних ставок у Японії на перший погляд здається локальним коригуванням грошово-кредитної політики, але насправді воно сильно вдаряє по глобальному крипторинку. Основна причина — це те, що припиняється арбітражна стратегія з використанням дешевої єни, яка й підтримувала приплив капіталу в криптосферу. У короткостроковій перспективі ринок стикається одразу з трьома ударами: проблеми з ліквідністю, масові ліквідації через використання кредитного плеча і панічні настрої. У довгостроковій же перспективі з'являється можливість зайти на низьких рівнях — все залежить від темпів зміни політики та вибору активів.
Простіше кажучи, раніше ставки в Японії були майже нульовими, і міжнародний капітал постійно позичав дешеву єну, обмінював її на долари і вкладав у біткоїн, ефір та інші криптоактиви, заробляючи на високому кредитному плечі та DeFi. Це і є арбітражні угоди з єною, обсяг яких становить 4-5 трильйонів доларів, що складає 20%-30% від додаткових коштів на крипторинку та є важливим джерелом ліквідності. Проте під час підвищення ставок у Японії ця схема більше не працює: по-перше, зростає вартість позик, відсотки за великими кредитами різко збільшуються, і весь прибуток "з'їдається" процентами; по-друге, єна дорожчає, і для погашення боргів у єнах потрібно ще більше доларів, тому інвестори змушені терміново продавати криптоактиви, конвертувати у долари, а потім обмінювати їх на єни для повернення боргів — отже, з ринку виводиться значний обсяг коштів. Під час підвищення ставки у серпні 2024 року на 25 базисних пунктів біткоїн впав з 65 тисяч до 49 тисяч доларів. У грудні 2025 року навіть лише через очікування підвищення ставки біткоїн впав на 3 тисячі доларів, а ефір — на 5%. Ось у чому суть.
Крім того, багато хто на крипторинку використовує кредитне плече 50X чи навіть 100X, тому навіть незначні зміни цін і курсу через підвищення ставки можуть спричинити масові примусові ліквідації. Чим більше ліквідують, тим сильніше падає ціна, виникає замкнуте коло, і одномоментні ліквідації на суму понад мільярд доларів — звичайне явище. Після того підвищення ставки у 2024 році біткоїн за місяць впав більш ніж на 24%. До того ж Японія — останній великий центральний банк, який виходить із політики пом'якшення. Її підвищення ставки сприймається як сигнал до глобального скорочення ліквідності: спочатку скорочують позиції інституційні інвестори, потім у паніці починають продавати роздрібні інвестори. Додають проблем і періодичні хакерські атаки або збої бірж — панічні настрої ширяться ще швидше, а падіння посилюється.
Ще складніше через те, що зараз політика центробанків світу різна: ринок очікує, що ФРС у грудні може знизити ставку, а Японія — підвищує. Такий контраст призводить до ще більшої волатильності валютних курсів, арбітраж стає менш вигідним, і капітал ще більше прагне вийти з крипторинку. Якщо ще й збігається з масовим закінченням терміну опціонів на біткоїн, ринок стає надзвичайно вразливим.
Але панікувати не варто. Падіння крипторинку через підвищення ставки в Японії здебільшого має короткостроковий характер і пов'язано з відтоком капіталу, а не з проблемами галузі. Історично після таких обвалів часто слідує відскок: після падіння у 2024 році вже через три тижні біткоїн зріс на 20%, а згодом перевищив попередній максимум. У довгостроковій перспективі після зміцнення єни японським інвесторам буде вигідніше купувати криптоактиви, номіновані в доларах. До того ж Японія має сприятливіші для Web3 регуляторні й податкові умови, тому легальні місцеві кошти поступово замінять відтік арбітражного капіталу.
Для інвесторів головне — контролювати ризики та фокусуватись на основному: залишати 30%-50% портфеля у стейблкоїнах, уникати високого кредитного плеча; біткоїн та ефір як основні активи можуть падати у короткостроковій перспективі, але їх цінність для хеджування ризиків у середньо- та довгостроковій зберігається, не варто панічно продавати на мінімумі; уважно слідкуйте за засіданням Банку Японії 19 грудня — чи буде підвищення ставки і на скільки, саме це визначить подальший напрямок ринку. Загалом підвищення ставки в Японії "вичищає" спекулятивний капітал із крипторинку: короткострокові коливання стають сильнішими, але довгостроково для інвесторів відкривається можливість зайти на низьких рівнях, а нові кошти з часом заповнять утворену прогалину.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Підвищення процентних ставок у Японії на перший погляд здається локальним коригуванням грошово-кредитної політики, але насправді воно сильно вдаряє по глобальному крипторинку. Основна причина — це те, що припиняється арбітражна стратегія з використанням дешевої єни, яка й підтримувала приплив капіталу в криптосферу. У короткостроковій перспективі ринок стикається одразу з трьома ударами: проблеми з ліквідністю, масові ліквідації через використання кредитного плеча і панічні настрої. У довгостроковій же перспективі з'являється можливість зайти на низьких рівнях — все залежить від темпів зміни політики та вибору активів.
Простіше кажучи, раніше ставки в Японії були майже нульовими, і міжнародний капітал постійно позичав дешеву єну, обмінював її на долари і вкладав у біткоїн, ефір та інші криптоактиви, заробляючи на високому кредитному плечі та DeFi. Це і є арбітражні угоди з єною, обсяг яких становить 4-5 трильйонів доларів, що складає 20%-30% від додаткових коштів на крипторинку та є важливим джерелом ліквідності. Проте під час підвищення ставок у Японії ця схема більше не працює: по-перше, зростає вартість позик, відсотки за великими кредитами різко збільшуються, і весь прибуток "з'їдається" процентами; по-друге, єна дорожчає, і для погашення боргів у єнах потрібно ще більше доларів, тому інвестори змушені терміново продавати криптоактиви, конвертувати у долари, а потім обмінювати їх на єни для повернення боргів — отже, з ринку виводиться значний обсяг коштів. Під час підвищення ставки у серпні 2024 року на 25 базисних пунктів біткоїн впав з 65 тисяч до 49 тисяч доларів. У грудні 2025 року навіть лише через очікування підвищення ставки біткоїн впав на 3 тисячі доларів, а ефір — на 5%. Ось у чому суть.
Крім того, багато хто на крипторинку використовує кредитне плече 50X чи навіть 100X, тому навіть незначні зміни цін і курсу через підвищення ставки можуть спричинити масові примусові ліквідації. Чим більше ліквідують, тим сильніше падає ціна, виникає замкнуте коло, і одномоментні ліквідації на суму понад мільярд доларів — звичайне явище. Після того підвищення ставки у 2024 році біткоїн за місяць впав більш ніж на 24%. До того ж Японія — останній великий центральний банк, який виходить із політики пом'якшення. Її підвищення ставки сприймається як сигнал до глобального скорочення ліквідності: спочатку скорочують позиції інституційні інвестори, потім у паніці починають продавати роздрібні інвестори. Додають проблем і періодичні хакерські атаки або збої бірж — панічні настрої ширяться ще швидше, а падіння посилюється.
Ще складніше через те, що зараз політика центробанків світу різна: ринок очікує, що ФРС у грудні може знизити ставку, а Японія — підвищує. Такий контраст призводить до ще більшої волатильності валютних курсів, арбітраж стає менш вигідним, і капітал ще більше прагне вийти з крипторинку. Якщо ще й збігається з масовим закінченням терміну опціонів на біткоїн, ринок стає надзвичайно вразливим.
Але панікувати не варто. Падіння крипторинку через підвищення ставки в Японії здебільшого має короткостроковий характер і пов'язано з відтоком капіталу, а не з проблемами галузі. Історично після таких обвалів часто слідує відскок: після падіння у 2024 році вже через три тижні біткоїн зріс на 20%, а згодом перевищив попередній максимум. У довгостроковій перспективі після зміцнення єни японським інвесторам буде вигідніше купувати криптоактиви, номіновані в доларах. До того ж Японія має сприятливіші для Web3 регуляторні й податкові умови, тому легальні місцеві кошти поступово замінять відтік арбітражного капіталу.
Для інвесторів головне — контролювати ризики та фокусуватись на основному: залишати 30%-50% портфеля у стейблкоїнах, уникати високого кредитного плеча; біткоїн та ефір як основні активи можуть падати у короткостроковій перспективі, але їх цінність для хеджування ризиків у середньо- та довгостроковій зберігається, не варто панічно продавати на мінімумі; уважно слідкуйте за засіданням Банку Японії 19 грудня — чи буде підвищення ставки і на скільки, саме це визначить подальший напрямок ринку. Загалом підвищення ставки в Японії "вичищає" спекулятивний капітал із крипторинку: короткострокові коливання стають сильнішими, але довгостроково для інвесторів відкривається можливість зайти на низьких рівнях, а нові кошти з часом заповнять утворену прогалину.