Одразу до суті: використання токенізованих державних короткострокових облігацій — наприклад, казначейських векселів, коротких паперів і подібних інструментів — як забезпечення для стейблкоїнів насправді досить надійна ідея. Це не чергова "інновація" на словах, а реальний спосіб перенести позаланцюгові перевірювані грошові потоки на блокчейн.

Нещодавно звернув увагу на один проєкт, який якраз іде цим шляхом. Вони інтегрували мексиканські CETES( (державні короткострокові облігації)) на блокчейн, перевели RWA-движок з тестового у реальне середовище, а ще додали такі інституційні реальні активи, як JAAA та JTRSY, як варіанти забезпечення. У whitepaper прямо зазначено, що RWA і комплаєнс — це їхня довгострокова стратегія.

Чому цей підхід працює?

Бо короткострокові держоблігації спочатку створені як ідеальне забезпечення: короткий термін погашення, ліквідність нормальна, дохідність можна чітко розрахувати. Не потрібно хвилюватися, що забезпечення раптом знеціниться чи його ціна буде шалено скакати. Ще важливіше — це робить бекап стейблкоїна більш диверсифікованим: вже не лише один актив тримає всю систему, а стійкість до ризиків суттєво зростає.

Звучить як стандартна відповідь з підручника з фінансів, так? Але різниця в тому, що це вже не концепція на рівні презентації — технічний стек відпрацьований, реальні активи підключені, комплаєнс-процеси запущені.

Звісно, інтегрувати традиційні фінансові активи в блокчейн — це не без підводних каменів. Далі поговоримо про таке: які токенізовані облігації "варті" того, щоб потрапити у пул забезпечення, а які краще тримати осторонь? Як визначити, чи RWA-проєкт справді працює, чи просто розповідає гарну історію?

Ось головний висновок: не всі державні облігації на блокчейні однаково надійні — ліквідність, прозорість зберігання і правова база повинні бути на висоті. Як конкретно відбирати? Про це далі.