Найвищий рівень навчання — щоб інші зрозуміли

Я раніше мав одне хобі,
це публікувати свої думки у колі друзів,
але мова, якою я це робив,
не була такою прямолінійною, як зараз у статтях,
зазвичай,
це була більш художня мова,
по суті, це була гра слів,
і я цим гордився.

Чому ж тепер я перестав грати словами,
а пишу статті у такій розмовній формі?
Бо я виявив одну річ,
що тоді я засвоїв лише знання,
не зрозумів суті,
знав лише концепцію,
але не розумів, у чому її суть.

Візьмемо слово «запроваджувати справедливість» —
його визначення дуже просте,
це не застрягати у досвіді та догмах,
усе базувати на об’єктивних умовах.
А далі?
Чи достатньо запам’ятати цю концепцію, щоб її зрозуміти?
З мого досвіду, ні,
помилки потрібно робити, і робити їх,
у «天幕红尘» переклали «запроваджувати справедливість» як «не йти шляхом»,
тобто не зупинятися на одній методиці,
але як не зупинитися?
Загадка,
бачите,
це знання, але не розуміння.

Якщо я скажу вам, що «запроваджувати справедливість» — це купити носки,
не дивіться, який розмір купують інші,
не слухайте, що кажуть продавці,
а спробуйте їх на нозі,
чи зрозумієте одразу?
О,
отже, це і є об’єктивні умови,
так,
ваша нога не така сама, як у інших,
об’єктивні умови різняться,
і щоб зрозуміти, чи підходять носки,
потрібно приміряти їх на нозі,
ось і вся суть.

Якщо ви просто знаєте концепцію,
але не розумієте її ядра,
то ця річ для вас фактично безкорисна,
вивчити її — даремно,
навіть навпаки, це може нашкодити,
заставляючи вас думати, що ви все зрозуміли,
і почати безглуздо помилятися.

Як уникнути непорозумінь?
Дуже просто,
поясніть цю концепцію комусь іншому,
якщо він зрозуміє,
значить, ви справді її засвоїли,
краще всього — це ті, хто менше читає,
наприклад, моя мама,
вона закінчила лише початкову школу,
і якщо вона зрозуміє,
значить, я засвоїв.

Якщо я скажу мамі «запроваджувати справедливість», вона, можливо, буде здивована,
але якщо я скажу їй, що купити носки і приміряти їх — це і є справжнє розуміння,
вона одразу зрозуміє,
бачите,
це і є справжнє навчання,
а не там щось розмірковувати про «之乎者也»,
це просто ілюзія.

Якщо ви захоплюєтеся академічною мовою,
і пишете статтю для себе,
то це цілком нормально,
але якщо ви пишете для інших,
то тут вже проблема,
бо потрібно враховувати, чи зможе читач зрозуміти,
якщо ні —
ваша праця буде марною.

Що таке суть спілкування? Це обмін інформацією,
це передати те, що я знаю, іншому,
саме це — головне,
чи не потрібно зробити мову простішою?
Ви ускладнюєте її, наповнюєте термінами,
і як тоді зрозуміти іншим?
Це ж просто самозакоханість!

Якщо я скажу мамі «見相非相即見如來»,
вона, можливо, подумає, що я говорю дурниці.
Але якщо я скажу, що людина може писати гарно, тому що багато років тренувалася,
і її рука дуже стабільна,
і тому вона досягає такого результату,
а не за тиждень, —
це і є «見相非相»,
і мама, можливо, зрозуміє.

Чи помітили?
Якщо ви просто знаєте концепцію,
ви не зможете пояснити її простою мовою,
бо не розумієте її суті,
якщо ж ви розумієте її суть,
то побачите, що мова — це лише засіб передачі,
яке слово важливе?
Головне — чітко пояснити принцип.

Як телефон,
я знаю, що телефон — це електронний пристрій,
який робить моє життя зручнішим,
це і є суть,
а якщо я зміню йому назву,
«молоток»,
«електроніка»,
«пакет»,
без різниці,
головне — щоб я розумів, що це означає,
і щоб інші теж зрозуміли,
то це і є хороший предмет.