Коли йдеться про інституційних інвесторів, таких як великі менеджери активів, люди часто плутають розмір володіння з контролем. Розберімося: мати значний пакет акцій у компанії не означає автоматично керувати управлінськими рішеннями. Візьмемо приклад великих володінь у Tesla — існують масивні позиції по всьому спектру, але компанія працює незалежно. Уявлення, що ці інституції диктують корпоративну стратегію, спрощує те, як насправді функціонують ринки. Так, вони впливають на пропозиції акціонерів і питання управління, але операційний контроль? Це зовсім інша гра. Важливо розрізняти пасивні інвестиції та активне управління. Іноді ми плутаємо кореляцію з причинністю у фінансових структурах.