3 січня 2009 року на сервері у Гельсінкі, Фінляндія, народилася найважливіша подія в історії цифрових валют. Таємничий досі технічний геній Сатоші Накамото створив перший блок даних у мережі біткойн — генезис-блок.

Цікаво, що у примітках до цього блоку Накамото вставив заголовок першої сторінки британської газети «Таймс» від 03/січня/2009: "The Times 03/Jan/2009 Chancellor on brink of second bailout for banks" (український переклад: «Таймс» 3 січня 2009 року, Міністр фінансів на межі другого порятунку банків»). Це було не просто часовим штампом — це мовчазна заява, глибока іронія щодо тодішньої нестабільної глобальної фінансової системи. Це був лише місяць і кілька днів після початку фінансової кризи 2008 року, і світова економіка ще відчувала її наслідки.

Згідно з власним протоколом, Накамото отримав за генезис-блоком нагороду у 50 біткойнів — перші 50 біткойнів у історії людства. З цього моменту децентралізована мережа біткойн почала автоматично функціонувати. Кожні 10 хвилин у блокчейн додавалися нові блоки даних, а нові біткойни створювалися відповідно до правил.

Цей початковий дизайн включав три основні компоненти: технічну основу криптовалюти, структуру даних розподіленого реєстру та механізм роботи децентралізованої мережі. Від тієї серверної у Гельсінкі мережа біткойн поступово розрослася до сучасної глобальної мережі з десятками тисяч вузлів, кожен із яких є охоронцем реєстру.