
Майнінг є фундаментом більшості криптовалютних мереж. Він підтримує перевірку транзакцій, оновлення розподіленого реєстру (блокчейна) та випуск нових монет. Його значення полягає в тому, що він забезпечує роботу криптовалют як децентралізованих систем між рівноправними учасниками без центрального органу управління.
Цей процес складний з технічної точки зору і потребує значних ресурсів, включаючи потужні обчислення та великі енергетичні витрати. Водночас майнінг може бути прибутковим для тих, хто вкладає кошти у відповідне обладнання та інфраструктуру. Усім, хто цікавиться криптовалютами й технологією блокчейн, потрібно розуміти, як функціонує майнінг.
Щоб зрозуміти, що таке майнінг криптовалют, слід детально розглянути його основні функції. Майнінг виконує три важливі ролі в криптоекосистемі, кожна з яких є критичною для стабільності мережі.
На відміну від фіатних валют, які випускають центральні банки, криптовалюти на зразок Bitcoin створюються через децентралізований майнінг. Це схоже на видобуток благородних металів, наприклад, золота, але Bitcoin існує лише у вигляді програмного коду. Нові монети з’являються в обігу лише після того, як їх «майнять», тобто виробляють шляхом обчислень.
Спеціалізовані вузли мережі — майнери — виконують цей процес, розв’язуючи складні математичні задачі. Майнер, який знаходить правильний розв’язок, створює новий блок у блокчейні та отримує нові монети криптовалюти як винагороду. У більшості Proof-of-Work мереж майнінг — це єдиний спосіб емісії нових одиниць криптовалюти.
Друга важлива функція майнінгу полягає у верифікації та підтвердженні транзакцій у мережі. Коли користувач надсилає криптовалюту іншому, транзакцію потрібно перевірити та записати в блокчейн. Транзакції вважають підтвердженими та захищеними лише після включення до блоку, який успішно додано у блокчейн.
Чим більше блоків додається після блоку з конкретною транзакцією, тим більше підтверджень вона отримує — це робить платіж безпечнішим і незворотним. Для великих транзакцій стандартною практикою є очікування щонайменше шести підтверджень, що на мережі Bitcoin займає приблизно одну годину.
Третя функція майнінгу — захист мережі від атак. Чим більше незалежних майнерів працює в мережі, тим більш децентралізованою та захищеною вона стає. Розподіл потужності майнінгу створює серйозний бар’єр для потенційних атакуючих.
Теоретично змінити або скасувати транзакцію Bitcoin можливо лише, якщо одна сторона або група контролює понад 51% загальної обчислювальної потужності мережі — це «атака 51%». Такий напад вимагає великих фінансових ресурсів і є економічно недоцільним для масштабних мереж. Що ширше географічне та організаційне розмаїття майнерів, то важче здійснити таку атаку.
Щоб проілюструвати майнінг, розглянемо приклад Bitcoin — найбільшого та найвідомішого цифрового активу у світі. Bitcoin використовує технологію блокчейн, якою керує децентралізована мережа вузлів двох основних типів:
Звичайні вузли — це комп’ютери, підключені до інших вузлів мережі, які записують, зберігають і синхронізують дані про всі транзакції та блоки. Вони підтримують повну копію блокчейна та гарантують її доступність.
Майнінгові вузли — це спеціалізовані вузли, які не тільки зберігають дані блокчейна, а й активно створюють нові блоки. Вони збирають непідтверджені транзакції з mempool і формують з них блоки для блокчейна.
Майнери постійно змагаються за створення наступного блоку й отримання винагороди. Щоб перемогти, вони розв’язують складні криптографічні задачі на основі хеш-функцій. Коли майнер знаходить правильний розв’язок, він негайно передає його решті мережі через вузли.
Інші вузли самостійно перевіряють розв’язок, і якщо він коректний, новий блок додається до блокчейна. Майнер-переможець отримує нові біткоїни та комісії з транзакцій у цьому блоці.
Основне завдання майнера — знайти спеціальне значення (nonce), яке разом із усіма даними блоку та після хешування алгоритмом SHA-256 дає хеш із потрібними характеристиками. Зокрема, хеш має починатися з певної кількості нулів, заданої поточною складністю мережі.
Є декілька основних методів майнінгу, кожен із характерними перевагами й недоліками:
CPU-майнінг — найбільш доступний, але і найменш ефективний. Підходить лише для деяких альткоїнів із низькою складністю мережі. Для Bitcoin CPU-майнінг уже неактуальний — сучасні процесори не забезпечують необхідної потужності.
GPU-майнінг ефективніший і досі використовується для багатьох альткоїнів, наприклад Ethereum Classic і Ravencoin. Відеокарти добре підходять для паралельних обчислень.
ASIC-майнінг — найпотужніший і найефективніший варіант. ASIC (Application-Specific Integrated Circuit) — це пристрої, спеціально розроблені для майнінгу конкретних криптовалют. Наразі майнінг Bitcoin можливий лише на ASIC-майнерах.
Вибір способу майнінгу залежить від алгоритму консенсусу криптовалюти, поточної складності мережі, тарифів на електроенергію у вашому регіоні, бюджету на обладнання та інших особливостей активу.
Криптоентузіасти часто збирають «майнінгові риги» з декількох відеокарт. Такі риги, іноді звані «майнінговими фермами», зазвичай складаються з 4–12 GPU, які працюють паралельно для збільшення сумарної потужності. Таке обладнання вимагає спеціальних каркасів, потужних джерел живлення і надійних систем охолодження.
Хеш-функція — це математичний алгоритм, який перетворює вхідні дані будь-якої довжини у вихід фіксованого розміру, що називається хешем. Криптографічні хеш-функції мають кілька важливих властивостей:
У блокчейні Bitcoin використовується криптографічна хеш-функція SHA-256 (Secure Hash Algorithm 256-bit). Кожен блок містить спеціальне поле для nonce — числа, яке використовується лише раз.
Майнери збирають транзакції з mempool, додають метадані й формують новий блок. Після хешування кожної транзакції їх об’єднують парами та рекурсивно хешують для побудови дерева Меркла (hash tree). Корінь цього дерева включають у заголовок блоку.
Щоб розв’язати криптографічну задачу, майнери методом перебору знаходять nonce, що у поєднанні з іншими даними блоку дає хеш, який відповідає вимогам складності на поточний момент.
Якщо отриманий хеш менший за цільове значення, визначене протоколом, розв’язок приймається мережею. Якщо ні, майнер змінює nonce і повторює процес — іноді мільйони чи мільярди разів, поки не знайде правильне значення.
Теоретично можна отримати валідний хеш і шляхом зміни інших параметрів блоку, наприклад порядку транзакцій або мітки часу. Саме тому використовується Proof-of-Work, а майнери повинні публікувати розв’язок, щоб усі вузли мережі могли незалежно перевірити дані.
Складність майнінгу — це динамічний параметр протоколу, який автоматично коригується залежно від загальної обчислювальної потужності мережі. Вона визначає, наскільки важко знайти хеш, що відповідає вимогам протоколу. Якщо до мережі приєднується більше майнерів і зростає хешрейт, складність підвищується, щоб уникнути надто швидкого видобутку блоків.
У мережі Bitcoin складність переглядають кожні 2 016 блоків (приблизно раз на два тижні). Це дозволяє підтримувати стабільний інтервал утворення блоків. Середній час добування блоку становить приблизно 10 хвилин незалежно від кількості майнерів.
Якщо блоки генеруються швидше за цільовий час, складність зростає; якщо повільніше — знижується. Такий механізм забезпечує передбачувану емісію монет і довгострокову стабільність мережі.
За кожен успішно доданий до блокчейна блок майнер отримує винагороду, що складається з двох компонентів:
Щоб обмежити та контролювати емісію біткоїнів, блокова винагорода програмно скорочується наполовину кожні 210 000 блоків — цей процес називають «халвінгом» — приблизно раз на чотири роки.
Коли Bitcoin стартував у 2009 році, винагорода становила 50 BTC за блок. Після першого халвінгу у 2012 році вона впала до 25 BTC; у 2016 — до 12,5 BTC; у 2020 — до 6,25 BTC; а у 2024 — до 3,125 BTC.
Зараз видобуто понад 19 мільйонів біткоїнів із максимально можливих 21 мільйона. Останній біткоїн буде здобутий приблизно у 2140 році, після чого майнери отримуватимуть лише комісії з транзакцій.
Вирішуючи, чи починати майнінг, варто ретельно проаналізувати багато факторів. Якби майнінг не був прибутковим, багато криптовалют просто припинили б існування, адже для підтримки блокчейнів із Proof-of-Work потрібні активні майнери.
Однак є суттєві складнощі та бар’єри для входу. У майнінгу Bitcoin вже роками домінують великі та середні промислові гравці. Вони мають доступ до дешевої електроенергії, оптових цін на обладнання та професійного менеджменту.
Сьогодні запуск повноцінної майнінгової ферми для Bitcoin може вимагати стартових інвестицій від $100 000 і більше. Це охоплює:
Варто враховувати постійне зростання складності мережі, регулярні халвінги, волатильність цін криптовалюти та ризик морального старіння обладнання.
GPU-майнінг альтернативних криптовалют залишається доступнішим. Приблизно за $10 000 можна зібрати риг із 6–8 сучасних GPU. Однак дохід від майнінгу буде значно меншим, а термін окупності може сягати року чи більше залежно від ринку.
Такий варіант підходить індивідуальним ентузіастам без великого стартового капіталу, які готові експериментувати та чекати довшого повернення інвестицій. Вартість електроенергії у вашому регіоні — ключовий фактор прибутковості майнінгу.
Для безпечного зберігання майнених монет використовуйте спеціальні програми та пристрої — криптогаманці. Вони різняться рівнем безпеки, зручністю й функціоналом.
Гарячі гаманці — це програмні рішення з підключенням до інтернету. Вони зручні для частих транзакцій і швидкого доступу. Приклади:
Гарячі гаманці варто використовувати для невеликих сум, які плануєте витратити найближчим часом. Якщо активно торгуєте або часто виводите майнені монети, біржові гаманці будуть найзручніші.
Холодні гаманці — офлайн-рішення з максимальним рівнем безпеки:
Холодні гаманці ідеальні для тривалого зберігання великих сум. Вони не піддаються хакерським атакам, шкідливому ПЗ чи онлайн-ризикам, адже приватні ключі ніколи не підключаються до інтернету.
Для тривалого зберігання (стратегія HODL) рекомендуються апаратні гаманці від перевірених виробників — вони забезпечують найкращий баланс між безпекою та зручністю.
Завжди виконуйте головне правило безпеки криптовалют: «Not your keys, not your coins». Зберігайте seed-фрази в надійному місці й ніколи не повідомляйте їх іншим.
Майнінг на Proof-of-Work зараз ефективно захищає децентралізовані мережі та забезпечує справедливий розподіл монет. Однак із розвитком криптовалют його недоліки стають дедалі очевиднішими.
Основна проблема — майнінг вимагає дорогого й надзвичайно енергоємного обладнання. Споживання електроенергії Bitcoin співставне з малими країнами, що викликає обґрунтовані екологічні та питання сталого розвитку.
Щоб вирішити ці виклики, криптоіндустрія впроваджує альтернативні механізми консенсусу:
Proof-of-Stake (PoS) — замість обчислювальної потужності використовує модель ставки. Валідатори блокують монети як заставу та отримують право створювати блоки пропорційно до своєї частки, витрачаючи у тисячі разів менше енергії.
Delegated Proof-of-Stake (DPoS) — удосконалена PoS-модель, де власники токенів голосують за обмежене коло делегатів для валідації транзакцій.
Proof-of-Authority (PoA) — консенсус, заснований на репутації, де блоки створюють лише попередньо затверджені учасники.
Гібридні моделі — комбінують різні алгоритми для балансу між безпекою, децентралізацією та ефективністю.
Багато провідних блокчейн-проєктів уже перейшли або планують перейти на енергоефективні моделі. Наприклад, перехід Ethereum з Proof-of-Work на Proof-of-Stake скоротив його енергоспоживання більш ніж на 99%.
У майбутньому багатьом криптовалютам може більше не знадобитися класичний майнінг. Однак Bitcoin, імовірно, збереже Proof-of-Work у найближчій перспективі через консервативність протоколу та прагнення до максимальної децентралізації.
Якщо розглядаєте майнінг як джерело доходу, важливо враховувати довгострокові тенденції. Інвестиції в майнінгове обладнання мають враховувати не лише поточний прибуток, а й розвиток галузі на 3–5 років уперед. Зволікання може призвести до втрати можливостей, а поспішні дії без аналізу ризиків — до фінансових втрат.
Майнінг криптовалют — це процес створення нових блоків у мережі шляхом розв’язання складних математичних задач. Для цього майнери використовують потужні комп’ютери. Коли майнер знаходить правильне рішення, він отримує винагороду у вигляді криптовалюти та комісій за транзакції.
Дохід залежить від обладнання і вартості електроенергії. ASIC-майнери можуть приносити $30–60 на добу після витрат. Для оцінки потенційного прибутку скористайтеся калькуляторами майнінгу з урахуванням вашої конфігурації.
Для майнінгу потрібне спеціалізоване ASIC-обладнання, потужний блок живлення і система охолодження. Вибір обладнання визначається криптовалютою, яку плануєте майнити, і вашими цілями щодо прибутковості.
За правильної стратегії майнінг криптовалют зберігає прибутковість у 2024 році. Прибутковість залежить від тарифів на електроенергію, цін монет і вартості обладнання. Зі зростанням цін BTC і ETH майнінг стає ще привабливішим.
Майнінг вимагає дорогого обладнання й електроенергії для розв’язання математичних задач. Стейкінг — це пасивний спосіб, коли монети блокуються для валідації мережі. Найпростішими є торгівля та купівля, але вони потребують стартового капіталу та аналізу ринку.
Майнінг пов’язаний із високими витратами на електроенергію й обладнання, а техніка швидко зношується. Основні ризики — волатильність ринку криптовалют, проблеми безпеки даних і кібератаки. Прибутковість залежить від ціни електроенергії та потужності обладнання.











