Міністерство фінансів США зберігає Південну Корею в списку країн під валютним наглядом

Міністерство фінансів США (US Treasury Department) 23-го числа (за місцевим часом) залишило Південну Корею в списку країн для моніторингу валютної політики разом із ще дев’ятьма країнами, включно з Китаєм, Японією, Тайванем, Таїландом, Сінгапуром, В’єтнамом, Німеччиною, Ірландією та Швейцарією. Корея виконала два з трьох критеріїв оцінювання Мінфіну: профіцит поточного рахунку, що перевищував 3% ВВП, а також двосторонній торговельний профіцит із США, який перевищував $15 млрд. У Мінфіні зазначили, що попри значні й стійкі зовнішні профіцити Кореї, країна зазнавала постійного тиску на знецінення впродовж періоду оцінювання, який охоплював 12 місяців до грудня минулого року. Напіврічний звіт для Конгресу відстежує макроекономічну політику та політику щодо валютних курсів ключових торговельних партнерів, щоб виявити країни, які втручаються у валютні ринки, аби отримати торговельні переваги.

Мінфін оцінює тиск на знецінення, попри зовнішні профіцити Кореї

У Мінфіні заявили, що профіцит поточного рахунку Кореї протягом року зріс іще більше — на тлі підтримки експорту технологій, тоді як двосторонній торговельний профіцит із США дещо зменшився. У звіті проаналізовано, що «попри ці значні й стійкі зовнішні профіцити, країна зазнавала безперервного тиску на знецінення». Мінфін діагностував, що протягом звітного періоду влада втручалася у валютний ринок шляхом чистого продажу, особливо в другій половині року.

Протягом року вон укріпився на 2,3% до долара США, але знецінився на 5,3% за показником реального ефективного обмінного курсу (REER). У Мінфіні пояснили, що більшість укріплення вону проти долара відбувалася в останні торгові дні: курс зріс на 2,6% — із 1 481 вону за долар 23 грудня до 1 445 вонів за долар 31 грудня. У звіті зазначили, що «в цей період з’явилися повідомлення про масштабне втручання у валютний ринок з боку органів влади». Мінфін послався на своє повідомлення за минулий місяць, у якому йшлося, що «недавній тиск на знецінення вону не узгоджується з міцними макроекономічними основами Кореї, а надмірна волатильність на валютних ринках є небажаною».

Корея здійснила чистий продаж доларів на $28 млрд у період оцінювання

За даними Мінфіну, Корея протягом року здійснила чистий продаж доларів на суму $28 млрд, причому $22,5 млрд припали лише на четвертий квартал. Водночас Банк Кореї відреагував на слабкість вону через форвардні операції з іноземною валютою. Чиста позиція БК з форвардних покупок зросла з $17 млрд у грудні 2024 року до $31 млрд у травні минулого року, а потім здебільшого була розгорнута протягом наступних семи місяців. До грудня минулого року лише $1,3 млрд залишалося в чистій позиції БК з форвардних покупок.

У Мінфіні припустили, що «це може бути тому, що органи влади прагнули зберегти рівень загальних валютних резервів». Це означає, що влада могла використовувати форвардні операції, щоб підтримувати рівень загальних валютних резервів. Загальні валютні резерви Кореї дещо зросли з $392 млрд на кінець 2024 року до $403 млрд на кінець минулого року.

Мінфін схвалює зусилля Кореї щодо лібералізації валютного ринку

Щодо політики лібералізації валютного ринку Кореї Мінфін заявив, що «досягається прогрес у послабленні обмежень щодо участі іноземних інвесторів, що, як очікується, має сприяти ліквідності та ціновому формуванню на внутрішньому валютному ринку в середньостроковій перспективі». Це є позитивною оцінкою зусиль Кореї з просування лібералізації валютного ринку.

Національна пенсійна служба збільшує купівлю іноземної валюти — увагу Мінфіну

Мінфін пояснив, що Національна пенсійна служба (NPS) продовжувала купувати іноземну валюту, щоб виконати цілі з диверсифікації своїх закордонних активів. У звіті також зазначили, що до практик хеджування з боку NPS стало більше уваги. Мінфін заявив, що в Кореї є державні інвестиційні інституції, зокрема NPS і Korea Investment Corporation (KIC), і що «поряд із використанням своп-ліній із Банком Кореї, щоб послабити тиск на знецінення вону під час цього звітного періоду, вони можуть продавати активи в іноземній валюті».

У звіті також подано, що керувальник Банку Кореї Лі Чан-йонг заявив: NPS має перейняти ширшу «стратегічну неоднозначність», щоб підвищити ефективність фреймворку управління валютним курсом.

Щодо Японії Мінфін оголосив, що «продовжить тісні консультації з Міністерством фінансів Японії щодо макроекономічних і пов’язаних із валютним курсом питань», додавши, що «хоча глобальні чинники, зокрема волатильність на фінансових ринках і ціни на нафту, могли вплинути на ієну, надмірна волатильність ієни є небажаною».

Поширені запитання

Які критерії виконала Південна Корея для списку моніторингу валютної політики США?

Південна Корея виконала два з трьох критеріїв оцінювання Мінфіну: профіцит поточного рахунку, що перевищував 3% ВВП, а також двосторонній торговельний профіцит із США, який перевищував $15 млрд. Третій критерій — чисті покупки доларів понад 2% ВВП у 8 із 12 місяців — не було виконано, оскільки під час періоду оцінювання Корея здійснила чистий продаж доларів на $28 млрд.

Як вон поводився під час періоду оцінювання Мінфіном США?

Вон укріпився на 2,3% до долара США протягом року, але знецінився на 5,3% за показником реального ефективного обмінного курсу (REER). Більшість укріплення вону до долара відбувалася в останні торгові дні: курс зріс на 2,6% — із 1 481 вону за долар 23 грудня до 1 445 вонів за долар 31 грудня, при цьому в цей період повідомляли про масштабне втручання з боку органів влади.

Що Мінфін США сказав про реформи валютного ринку Кореї?

У Мінфіні заявили, що Корея демонструє прогрес у послабленні обмежень щодо участі іноземних інвесторів, що, як очікується, має сприяти ліквідності та ціновому формуванню на внутрішньому валютному ринку в середньостроковій перспективі. Це є позитивною оцінкою зусиль Кореї з лібералізації валютного ринку.