Глибокий аналіз останніх вказівок щодо регулювання віртуальних активів у Китаї: переформатування парадигми та стратегічний зміст у контексті «забезпечення та розблокування»

Автор: Хуобі Академія зростання

Короткий огляд

6 лютого 2026 року китайська система фінансового регулювання одночасно оприлюднила два політичні документи, що мають важливий сигналізуючий характер: спільне повідомлення восьми міністерств, включно з Народним банком Китаю, «Про подальше запобігання та усунення ризиків, пов’язаних із віртуальними валютами» (銀發〔2026〕42), та одночасно регуляторний керівництво Комітету з цінних паперів щодо внутрішніх активів, що випускаються за кордоном у вигляді цінних паперів, підтриманих активами (Asset-Backed Securities, ABS) у токенізованій формі. Ці два документи — один забороняє, інший спрямований на регулювання — разом формують цілісну логічну та цілеспрямовану регуляторну стратегію. Це ознака того, що регулювання цифрових фінансів, зокрема на основі блокчейну, у Китаї перейшло від ранніх «оперативних заходів із очищення» та «попереджень про ризики» до нової фази — «інституційного формування» та «стратегічного спрямування». Це не просто посилення контролю, а глибока стратегічна переорієнтація, спрямована на баланс між ризиками та інноваціями, а також на переформатування майбутньої фінансової інфраструктури. Основна ідея полягає у тому, щоб «зміцнити» внутрішній ринок від спекуляцій і одночасно «відкрити» легальні можливості для трансграничних інновацій, що підтримують реальну економіку.

1. Всеохоплююче оновлення та точна ідентифікація: закриття всіх шляхів системних ризиків

Перш за все, у «Повідомленні» відзначається стратегічне розширення регуляторної сфери та посилення її визначеності. Найважливішою новацією є чітке включення «токенізації реальних активів» (RWA) до ключових об’єктів регулювання, прирівнюючи їх до віртуальних валют і піддаючи їх однаковому суворому контролю. Це має передбачливе та визначальне значення. RWA — це глобальна фінтех-тенденція, що полягає у цифровій репрезентації та торгівлі традиційних активів (облігацій, прав на доходи від нерухомості, товарів тощо) через блокчейн. За своєю суттю, це еволюція технології сек’юритизації активів. Якщо залишити без уваги, RWA може перетворитися на «технічний канал» обходу традиційних процедур випуску цінних паперів, розкриття інформації та управління відповідністю інвесторів, що спричинить зростання нелегальних залучень капіталу, шахрайства та фінансових ризиків. «Повідомлення» чітко забороняє діяльність у межах країни, що передбачає незаконний випуск токенів, порушення правил цінних паперів, нелегальну діяльність із ф’ючерсами тощо. Це остаточно закриває будь-які ілюзії щодо «технічних інновацій» у регуляторному обході та закріплює принцип: «незалежно від форми технології, фінансові операції мають бути ліцензованими та регульованими».

Одночасно, у «Повідомленні» більш рішуче та всебічно визначаються ризики. Зокрема, повторюється заборона на використання біткоїна та інших віртуальних валют як засобів платежу, а також вводиться новий підхід до стабільних монет, що прив’язані до фіатної валюти: їх визнають «застосуванням часткових функцій фіатної валюти у прихованій формі». Забороняється випуск будь-яких стабільних монет, прив’язаних до юаня, без дозволу. Це стратегічне рішення спрямоване на захист суверенітету юаня та запобігання створенню паралельних платіжних систем у цифровому просторі. Всі операції з віртуальними валютами — обмін, маркетмейкінг, інформаційне посередництво, деривативи — оголошуються «незаконною фінансовою діяльністю». Відміна попереднього документа 2021 року демонструє рішучість регуляторів очистити залишкові ризики та уникнути двозначності.

2. Створення цілісної «міжсистемної стіни»: багаторівнева ізоляція капіталу та інформації

Якщо ідентифікація ризиків — це декларація позиції, то побудова регуляторної системи — її втілення у реальність. Вона передбачає створення системи контролю за всіма ланками: «капітал», «інформація», «технології», — з метою фізичного розмежування ризиків.

Що стосується капітальних потоків, вимоги регуляторів досягли безпрецедентної строгості. Заборонено будь-які послуги фінансових та нефінансових платіжних організацій щодо відповідних операцій: відкриття рахунків, перекази, розрахунки, випуск продуктів, забезпечення заставами, страхування — все це повністю заборонено. Це фактично розриває «пуповину» між цифровими активами і традиційною фінансовою системою, позбавляючи їх легального доступу до ліквідності та кредитних ресурсів.

Що стосується інформаційного та маркетингового аспекту, регуляція здійснюється одночасно в онлайн- і офлайн-середовищах. В інтернеті заборонено надавати платформи, рекламні послуги, просування та платний трафік, а також вимагається повідомляти про будь-які підозри та надавати технічну допомогу. В офлайн-середовищі забороняється використовувати у назвах компаній або сферах діяльності слова «віртуальна валюта», «RWA» тощо, а також посилюється контроль за рекламою. Мета — зменшити «видимість» цифрових активів у публічному просторі та знизити їхню легітимність у свідомості суспільства, що зменшить спекулятивний інтерес і участь.

На технічному рівні посилюється боротьба з майнінгом віртуальних валют, зокрема, чітко визначаються відповідальні за це регіональні уряди, забороняються нові проекти і проводиться очищення існуючих. Важливою новацією є введення положення про «блокування іноземних сервісів»: заборона будь-яких форм нелегальної діяльності іноземних компаній і фізичних осіб у наданні послуг, пов’язаних із віртуальними валютами, на території Китаю. Визначено відповідальність за допомогу з боку іноземних учасників. Це створює своєрідний «фінансовий кордон» у глобальному інтернет-просторі, що ускладнює діяльність будь-яких закордонних бірж або DeFi-протоколів, орієнтованих на китайських користувачів.

3. Відкриття єдиного «регулятивного вузького проходу»: стратегічний задум «Керівництва» Комітету з цінних паперів

Паралельно із створенням високих «стін» у «Повідомленні», у «Керівництві» Комітету з цінних паперів закладається стратегічна ідея відкриття вузьких «дверей» — для дозволу випуску цінних паперів, підтриманих активами, у формі токенізованих активів за кордоном. Це не означає «відкриття дверей» для спекуляцій із віртуальними валютами, а навпаки — цілеспрямоване «розмежування» та «направлення» діяльності.

Зокрема, обмеження стосуються бізнес-моделі: базовий актив має бути реальним, стабільним і генерувати постійний грошовий потік (інфраструктурні платежі, торгові дебіти, орендні активи тощо). Випуск має здійснюватися у формі ABS, а ринок і інвестори — бути строго за межами Китаю. Це забезпечує тісну прив’язку до реальної економіки, служить потребам трансграничного фінансування та ізолює від спекулятивних внутрішніх ринків.

Регуляторна процедура передбачає «заздалегідь» подання заяви до регулятора — не просто звітність після, а повний пакет документів щодо випуску, з детальним аналізом реальності активів, структури транзакцій і ризиків. Це більш жорстко і глибоко, ніж традиційний зовнішній борг або листинг за кордоном, і відображає принцип «однакові ризики — однакові правила». Відкриття цієї «вузької двері» має три стратегічні цілі: підтримка реального сектору, накопичення регуляторного досвіду і формування міжнародних правил у цій сфері.

4. Формування «двохпутної» екосистеми та глобальні регуляторні розбіжності

Комбінація «Повідомлення» та «Керівництва» формує майбутню цифрову фінансову екосистему у Китаї та може прискорити глобальне розмежування регуляторних підходів.

У внутрішньому просторі вже простежується чітка «двохпутна» модель: перша — «повністю закрита» для роздрібних інвесторів, що забороняє будь-які операції з криптовалютами та спекулятивними токенами, створюючи ізольовану «внутрішню» зону без зв’язків із глобальним криптоекосистемою. Друга — «обмежено відкрита» для інституцій і трансграничних застосувань, з використанням ліцензованих або консорціумних блокчейнів, що підтримують реальні економічні цілі. Тут ключовими є цифровий юань (e-CNY) та інфраструктура для обліку та торгівлі активами, що відповідає «другому» напрямку. RWA можуть застосовуватися лише у цьому контексті та за правилами «Керівництва».

З глобальної перспективи, Китай обрав шлях «суворого суверенного контролю», відрізняючись від США, ЄС та інших регіонів, які прагнуть інтегрувати криптоактиви у існуючі регуляторні рамки цінних паперів або товарів. Китайська модель — «суворий суверенітет, ізоляція ризиків, пілотне інноваційне тестування». Це зумовлює потенційне розділення світового ринку цифрових активів на регіональні сегменти з різними стандартами, активами та інвесторами. Такий підхід дозволяє Китаю зберегти контроль і вплив у цій сфері, а іншим країнам — слугуватиме прикладом для регуляторної моделі.

5. Глибокий вплив і перспективи: переформатування «червоних ліній» і «маршрутів»

Загалом, ці політичні документи 2026 року мають глибокий і багатогранний вплив. Для ринку — це чіткий сигнал «завершення» епохи спекуляцій: усі операції з віртуальними валютами та нелегальними цифровими активами в межах Китаю заборонені, а участь фізичних осіб — під високим ризиком. Мрії про «полегшення політики» вже нереальні. Реальні можливості — у довгостроковій інноваційній роботі, орієнтованій на підтримку реальної економіки, відповідність міжнародним правилам і використання офіційних технологічних шляхів.

З стратегічної точки зору, ця політика — це «підготовка» до створення національної фінансової цифрової інфраструктури, «розчищення» ризиків і закладання основ для майбутнього. Вона знищує потенційні «бур’яни», що можуть зашкодити стабільності системи, і створює умови для розвитку державних проектів у сфері CBDC, торговельних платформ і стандартних цифрових активів.

Ця стратегія чітко окреслює «червоні лінії» — безпека держави, фінансова стабільність і захист активів громадян — і «маршрути» — технології, що підтримують реальну економіку, регуляторний контроль і стратегічний розвиток. Вона засвідчує, що Китай прагне формувати свою цифрову фінансову майбутність незалежно, у відповідності до власної логіки та інтересів. Це не лише регуляторне оновлення, а глибокий вибір державної фінансової стратегії, що матиме довгостроковий вплив і визначатиме обличчя глобальної цифрової економіки у наступні десятиліття.